що стелеться

1. n тех.

тертя

2. adj тех.

1) причіпний

2) підтримуючий, не ведучий

3) задній, замикаючий

* * *

1) бoт. втеча, батіг; вус

2) cпeц. наплавлення ( скла на скляні вироби); прихватування (гальма, різця)

1) бoт. повзучий; що стелеться

2) cпeц. причіпний; що підтримує, не ведучий; задній, такий, що замикає

1) бoт. втеча, батіг; вус

2) cпeц. наплавлення ( скла на скляні вироби); прихватування (гальма, різця)

1) бoт. повзучий; що стелеться

2) cпeц. причіпний; що підтримує, не ведучий; задній, такий, що замикає

1) той, хто тягне (волочить, іде по сліду, прокладає шлях)

2) сланка рослина

3) авт. причіп, трейлер

4) причіпне сільськогосподарське знаряддя

5) кіноафіша, кіноплакат, анонс про кінофільм

* * *

1) див. trail II + - er

2) aвт. причіп, трейлер

3) причіпне сільськогосподарське знаряддя

4) чіпка або така, що стелеться рослина

5) кіноафіша, анонс кінокартини, кіноплакат

1) див. trail II + - er

2) aвт. причіп, трейлер

3) причіпне сільськогосподарське знаряддя

4) чіпка або така, що стелеться рослина

5) кіноафіша, анонс кінокартини, кіноплакат

I. клуб (-ба), клубок (-бка). [Високий комин гуральні дихнув клубами диму (Коцюб.). Легенькими клубками виповзував дим (Франко). Трава стелеться клубом (Сл. Гр.)].

II. Клуб, (устар.) Клоб (англ. club) - клуб (-бу). [Робітничий клуб. Клуб польський парламентарний].

* * *

1) ( клубок) клуб, -а

2) ( дымчатая движущаяся масса) клуб, клубо́к, -бка́

клуботатися (-бочуся, -чешся), клубочитися, кублитися, кужелити(ся), вихоритися. [Дим почав клуботатися (Мирн.). Холодні осінні тумани клубочаться вгорі (Коцюб.). Пил клубочеться на сонці (Коцюб.). Дим од паровоза кублиться, кучерявиться, стелеться по землі (Гайсинщ.). Кублячись, несуться клаптики вранішнього туману (Єфр.). Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить (Лубенщ.). Чад і дим з нори кужелиться (Полтавщ.)]. Самовар -бился паром - самовар парував. Змея ревности -бится в груди - гадюка ревнощів в'ється у грудях. Капуста в вилок -бится - капуста, в головки в'яжеться.

* * *

кущи[а]стий, (зап.) корчи[а]стий, (о злаках и траве ещё) рунистий, (о местности) чагарюватий, (кочковатый) купинястий. [У кущастій сивій бороді (Л. Укр.). Цибуля ця в стрілку не йде, це кущаста (Кониськ.). Корчисте жито (Поділля). Садочок вишневий корчастий (Грінч. III). Жито рунисте (Богодух.). Мокрець - зілля рунисте, стелеться густо й коренисто (Сл. Гр.). Чагарюватий берег (Звин.)].

* * *

1) (черта) лінія, риса, риска. Береговая -ния - берегова лінія, борежина. Выпрямить, искривить -нию - виправити, закривити лінію. -ния искривлённая - скривлена лінія, кривуля. Кривая -ния - крива лінія. Касательная -ния - лінія дотична. Ломанная -ния - ламана лінія. -ния падения - спадова лінія. Параллельная -ния - лінія рівнобіжна. Прямая -ния - лінія проста (пряма), (в общежитии) прямець (-мця). -ния пунктиром (обозначенная) - лінія крапкована, точкована. Руководящая -ния - провідна лінія. Снеговая -ния - снігова лінія. Скошенная -ния - скошена лінія, косина (-ни), косиня (-ні). Цепная -ния - ланцюгова лінія;

2) (ряд) ряд (-ду), лава, шерег (-гу). [Зелена дібровонька в три ряди посаджена (Чуб. V). (Коноплі) стоять як москалі шиковані до лав (Рильськ.)]. Боевая -ния - бойова лава (лінія). -ния за -нией - ряд по ряду. [Ішли бояри ряд по ряду (Милор.)]. -ния домов (вдоль улицы) - лінія будинків, перія (-рії). [Оцією вулицею по правій перії його хата (Катериносл.)]. Нарушить -нию - зламати лінію (шерег). В одну -нию - в один ряд. [На курочці пір'ячко в один ряд (Пісня)];

3) (мера длины) лінія. Дюйм имеет десять -ний - цаль має десять ліній;

4) (пограничная полоса) лінія, кордон (-ну). [У городі, у Глухові у всі дзвони дзвонять, та вже наших козаченьків на лінію гонять (Шевч.)]. Таможенная -ния - митний кордон;

5) (родства) лінія, коліно, покоління. Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства - бічне, горове, низове, жіноче коліно роду (споріднення). Вести -нию чего - вести лінію чого, виводити далі нитку чого. [Веди свою лінію до самого краю (Кониськ.). Поет у своїх творах виводить далі нитку кращих традицій письменства (Єфр.)];

6) (полоса) лінія, смуга, пруга, пружок (-жка), колія. Железнодорожная -ния - залізнична колія. Защитная -ния - оборонна смуга. Огневая -ния - огнева смуга. Стратегическая -ния - стратегічна лінія. Поперечная -ния (в орнаменте) - поясок (-ска), поперечка. -ния руки - зморшка;

7) (направление, движение) лінія, напрямок (-мку), дорога. -ния не вышла (нет удачи) - не судилося; не так склалося. Ему -ния в большие люди - йому дорога в великий світ стелеться. Мне не -ния к нему на поклон итти - не рука мені до нього приклонятися. Не подходит под -нию - він не під масть, не під лінію. Ему -ния там быть, работать - йому з руки там бути, працювати;

8) (типогр.) лінія;

9) (лесная) лінія, просіка, просіч (-чи).

* * *

лі́нія; ж.-д. ко́лія, полотно́; ( на лице) ри́са; ( пограничная) межа́, кордо́н, -у; ( прямая) сущ., мат. пряма́, -ої; ( родства) колі́но

негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).

* * *

неоглядний, неозорний, (необ'ятный) нео(б)сяжний, (беспредельный) безмежний, безкрайній, безкраїй, (неисходимый) несходимий. [Широчезні неоглядні простори степові (Головко). Шелест шовковий степів неоглядних (Олесь). Неоглядне море книг (Крим.). На ниві неозорній хліб дорогий налившися зросте (Грінч.). На увесь необсяжний і неоглядний мир (Яворн.). Червоне сонце в безкраїх степах (П. Тичина). Базар сьогодні несходимий (Звин.)]. -мые горизонты - неоглядні (неосяжні) обрії. -мые просторы - неоглядні (безмежні) простори (обшири). -мый путь - безмежна (несходима) путь. [Перед ний стелеться несходима путь, а він за всяку ціну мусить її пройти (Кирил.)].

* * *

(о дороге) слатися, стелитися, лежати, іти. [Слалась йому довга стежка (Грінч.). Шлях стелився (лежав, ішов) поміж житами]. Дорога -гала через лес - шлях стелився (ішов) лісом. Дорога, -ющая над пропастью - шлях, що стелеться (йде) понад безоднею.

* * *

несов.; сов. - прол`ечь